МОРГУН

морг'ун, -'а

Смотреть больше слов в «Русском орфографическом словаре»

МОРГУНЬЯ →← МОРГНУТЬ

Смотреть что такое МОРГУН в других словарях:

МОРГУН

МОРГУН, -а, м. (разг.). Человек, к-рый часто моргает. II ж. моргунья,-и, род. мн. -ний

МОРГУН

моргун м. разг. Тот, кто часто моргает глазами.

МОРГУН

ЗАЛИЦЯ́ЛЬНИК (чоловік, що залицяється до жінки, дівчини), КАВАЛЕ́Р, ПОКЛО́ННИК розм.; ЛОВЕЛА́С, ЗАЛЬО́ТНИК розм., ДЖИГУ́Н розм., ЗАКОХА́НЕЦЬ ірон., БАБ... смотреть

МОРГУН

1) Орфографическая запись слова: моргун2) Ударение в слове: морг`ун3) Деление слова на слоги (перенос слова): моргун4) Фонетическая транскрипция слова ... смотреть

МОРГУН

корень - МОРГ; суффикс - УН; нулевое окончание;Основа слова: МОРГУНВычисленный способ образования слова: Суффиксальный∩ - МОРГ; ∧ - УН; ⏰Слово Моргун с... смотреть

МОРГУН

МОРГУН МОРГУНОВ МИЦКЕВИЧ. По происхождению польская или белорусская. Основа имя Митя от Дмитрия (см. Митяев), а в этих языках происходит замена ц - т М... смотреть

МОРГУН

МОРГУ́Н, а́, ч., розм.1. Той, хто часто моргає (у 1 знач.).2. Той, хто залицяється; залицяльник.

МОРГУН

-а, ч., розм. 1) Той, хто часто моргає (у 1 знач.). 2) Той, хто залицяється; залицяльник.

МОРГУН

моргу́н, моргуны́, моргуна́, моргуно́в, моргуну́, моргуна́м, моргуна́, моргуно́в, моргуно́м, моргуна́ми, моргуне́, моргуна́х (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») .... смотреть

МОРГУН

1) моргун (-на), моргач (-ча), (насм.) кліпало, лупало; срв. Мигун; 2) (волокита) моргун, джиґун (-на); 3) бот. Matricaria Chamomilla L. - ромашка лікарська, рум'янка.... смотреть

МОРГУН

імен. чол. роду, жив.моргун

МОРГУН

Мур Ном Ноу Нуг Орг Мунго Мунг Оун Рог Рон Руно Морг Мор Угон Унр Гун Урон Гумно Грум Гром Горн Гор Гон Гну Гном Гурон Умно Угро Угр Угор Ром Орун Моргун Орн Муг... смотреть

МОРГУН

Ударение в слове: морг`унУдарение падает на букву: уБезударные гласные в слове: морг`ун

МОРГУН

-а, ч. , розм. 1》 Той, хто часто моргає (у 1 знач. ).2》 Той, хто залицяється; залицяльник.

МОРГУН

сущ. муж. родаморгун

МОРГУН

моргу'н, моргуны', моргуна', моргуно'в, моргуну', моргуна'м, моргуна', моргуно'в, моргуно'м, моргуна'ми, моргуне', моргуна'х

МОРГУН

моргун, морг′ун, -а, м. (разг.). Человек, к-рый часто моргает.ж. ~ья, -и, род. п. мн. ч. -ний.

МОРГУН

МОРГУН, -а, м. (разговорное). Человек, который часто моргает. || ж. моргунья, -и, род. мн. -ний

МОРГУН

моргу́н, -а́

МОРГУН

Моргу́н прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.

МОРГУН

Начальная форма - Моргун, единственное число, именительный падеж, мужской род, одушевленное

МОРГУН

МОРГУН моргуна, м. (простореч.). Часто моргающий человек.

МОРГУН

див. каганець

МОРГУН

-а〔阳〕〈口〉好眨眼的人; ‖ моргунья, 〈复二〉 -ний〔阴〕.

МОРГУН

моргу́н іменник чоловічого роду, істота розм.

МОРГУН

Моргу́н, -на́; -ни́, -ні́в

МОРГУН

МОРГУН, -гуша и пр. см. моргать.

МОРГУН

М dan. qırpıqgöz (tez-tez göz qırpan adam).

МОРГУН

разг. маргун, муж.

МОРГУН

моргун морг`ун, -`а

МОРГУН

{джиґун) д! ЗАЛИЦЯЛЬНИК.

МОРГУН

м еш-еш керфек кагучы

МОРГУН

моргун, -а

МОРГУН

Маргун

МОРГУН ФЕДІР ОВКСЕНТІЙОВИЧ

МОРГУ́Н Федір Овксентійович• МОРГУН Федір Овксентійович[28.V (10.VI) 1910, с. Ярославець, тепер Кролевецького р-ну Сум. обл. — 4.V 1990, Черкаси]- укр.... смотреть

МОРГУН ФЕДІР ТРОХИМОВИЧ

МОРГУ́Н Федір Трохимович• МОРГУН Федір Трохимович(12.V 1924, с. Новоолександрівка, тепер Красноармійського р-ну Донецької обл.)- укр. парт. і державний... смотреть

T: 124