МОРГУН, -а, м. (разг.). Человек, к-рый часто моргает. II ж. моргунья,-и, род. мн. -ний
моргун м. разг. Тот, кто часто моргает глазами.
ЗАЛИЦЯ́ЛЬНИК (чоловік, що залицяється до жінки, дівчини), КАВАЛЕ́Р, ПОКЛО́ННИК розм.; ЛОВЕЛА́С, ЗАЛЬО́ТНИК розм., ДЖИГУ́Н розм., ЗАКОХА́НЕЦЬ ірон., БАБ... смотреть
1) Орфографическая запись слова: моргун2) Ударение в слове: морг`ун3) Деление слова на слоги (перенос слова): моргун4) Фонетическая транскрипция слова ... смотреть
корень - МОРГ; суффикс - УН; нулевое окончание;Основа слова: МОРГУНВычисленный способ образования слова: Суффиксальный∩ - МОРГ; ∧ - УН; ⏰Слово Моргун с... смотреть
МОРГУН МОРГУНОВ МИЦКЕВИЧ. По происхождению польская или белорусская. Основа имя Митя от Дмитрия (см. Митяев), а в этих языках происходит замена ц - т М... смотреть
МОРГУ́Н, а́, ч., розм.1. Той, хто часто моргає (у 1 знач.).2. Той, хто залицяється; залицяльник.
-а, ч., розм. 1) Той, хто часто моргає (у 1 знач.). 2) Той, хто залицяється; залицяльник.
моргу́н, моргуны́, моргуна́, моргуно́в, моргуну́, моргуна́м, моргуна́, моргуно́в, моргуно́м, моргуна́ми, моргуне́, моргуна́х (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») .... смотреть
1) моргун (-на), моргач (-ча), (насм.) кліпало, лупало; срв. Мигун; 2) (волокита) моргун, джиґун (-на); 3) бот. Matricaria Chamomilla L. - ромашка лікарська, рум'янка.... смотреть
імен. чол. роду, жив.моргун
Мур Ном Ноу Нуг Орг Мунго Мунг Оун Рог Рон Руно Морг Мор Угон Унр Гун Урон Гумно Грум Гром Горн Гор Гон Гну Гном Гурон Умно Угро Угр Угор Ром Орун Моргун Орн Муг... смотреть
Ударение в слове: морг`унУдарение падает на букву: уБезударные гласные в слове: морг`ун
-а, ч. , розм. 1》 Той, хто часто моргає (у 1 знач. ).2》 Той, хто залицяється; залицяльник.
сущ. муж. родаморгун
моргу'н, моргуны', моргуна', моргуно'в, моргуну', моргуна'м, моргуна', моргуно'в, моргуно'м, моргуна'ми, моргуне', моргуна'х
моргун, морг′ун, -а, м. (разг.). Человек, к-рый часто моргает.ж. ~ья, -и, род. п. мн. ч. -ний.
МОРГУН, -а, м. (разговорное). Человек, который часто моргает. || ж. моргунья, -и, род. мн. -ний
моргу́н, -а́
Моргу́н прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.
Начальная форма - Моргун, единственное число, именительный падеж, мужской род, одушевленное
МОРГУН моргуна, м. (простореч.). Часто моргающий человек.
див. каганець
-а〔阳〕〈口〉好眨眼的人; ‖ моргунья, 〈复二〉 -ний〔阴〕.
моргу́н іменник чоловічого роду, істота розм.
Моргу́н, -на́; -ни́, -ні́в
МОРГУН, -гуша и пр. см. моргать.
М dan. qırpıqgöz (tez-tez göz qırpan adam).
разг. маргун, муж.
моргун морг`ун, -`а
{джиґун) д! ЗАЛИЦЯЛЬНИК.
м еш-еш керфек кагучы
моргун, -а
Маргун
МОРГУ́Н Федір Овксентійович• МОРГУН Федір Овксентійович[28.V (10.VI) 1910, с. Ярославець, тепер Кролевецького р-ну Сум. обл. — 4.V 1990, Черкаси]- укр.... смотреть
МОРГУ́Н Федір Трохимович• МОРГУН Федір Трохимович(12.V 1924, с. Новоолександрівка, тепер Красноармійського р-ну Донецької обл.)- укр. парт. і державний... смотреть